«Український Стоунхендж», – саме таку фразу можна почути від людей, які готові з натхненням ділитися подробицями про одну з наймістичніших локацій на околицях Кропивницького. Йдеться про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Монастирище», що розташувався між селами Завтурове та Інгульське в Устинівському районі Кіровоградської області. У народі це місце прозвали простіше – урочище «Монастирище». Більше на kropyvnytskyi-future.com.ua.
Версій про те, як саме в цій місцевості з’явилося мегалітичне утворення з великих валунів химерних форм, так багато, що одразу й не розберешся. Погіршує ситуацію і той факт, що повноцінні археологічні наукові дослідження тут досі не проводилися. Тому з року в рік можна почути різні припущення про історію виникнення урочища на місці крутого кам’янистого каньйону, що розкинувся прямо посеред безкрайнього степу.
Коли мовчить наука, зароджуються легенди
Вчені-геологи продовжують говорити про нього лише як про місце виходу на поверхню частин Українського щита – найдавнішої тектонічної структури на території країни. Вони вважають, що великі кам’яні брили з’явилися тут після сходу льодовика. Їхні колеги-історики припускають, що «Монастирище» – стародавнє капище, створене тисячі років тому. Однак у тих, хто побував у цьому місці, палітра відчуттів від нього набагато емоційніша.
Одразу ж звертає на себе увагу унікальна мегалітична структура заввишки з чотириповерховий будинок, каміння якого ніби підігнані рукою доісторичного майстра. І все це нагромадження з прямовисними сторонами височіє над водами річки Інгул, формуючи у спостерігача не схожі ні на що відчуття. Хоча це, звичайно, лише перше враження від результату вікових природних змін. Зате легенд, якими оповите це місце, не порахувати. Місцеві, наприклад, стверджують, що свого часу тут планували зводити монастир, звідси й назва – «Монастирище». Є й більш сміливі легенди. Одна з них свідчить, що тут у далекому минулому існувала каторга для монахинь, яких було звинувачено в гріхопадінні. З цієї причини нагромадження мегалітів в урочищі нерідко називають «Дівоч-горою». Звучать і більш оригінальні припущення, серед яких є навіть версія про стародавній космодром або схованку з татарськими чи козацькими скарбами. До останніх, подейкують, ніяк не підібратися, оскільки вхід у печеру під камінням є лише на вершині, а вихід – глибоко під водами річки.
Місце сили
І всі як один називають “Монастирище” місцем сили. Існує думка, що багато каменів історичного комплексу мають цілющі властивості. Наприклад, є в урочищі камінь, дотик до якого дозволяє зберегти чоловічу силу до глибокої старості. Є також камені, що виконують бажання, або здатні лікувати жіночу безплідність та багато іншого. А найдивніші камені, чого й варто було очікувати, розташувалися на вершині комплексу. Це три величезні валуни напівкруглої форми, нижня частина яких має чорний колір. Подейкують, що саме тут відбуваються справжні дива.
Як би там не було, скеля, складена з великих каменів прямокутної форми, продовжує привертати до себе натовпи паломників і проїжджих туристів. Деякі з них прямо говорять, що звичайної прогулянки околицями буває достатньо для того, щоб відчути, як до тебе повертаються життєві сили, а колишні проблеми вже не здаються такими нерозв’язними. Інші прямо заявляють, що тільки в цьому місці їх чує сам Бог, а всі загадані тут бажання – неодмінно виконуються.