Цей унікальний заклад вперше відчинив свої двері для відвідувачів у 2015 році. Відноситься він до фізико-математичного факультету. Розміщений музей в комп’ютерних лабораторіях першого поверху навчального корпусу №4. Більше на kropyvnytskyi-future.com.ua.

Експозиція закладу

В Музею Історії Техніки є понад 100 експонатів, багато стендів, на столах стоять рідкісні екземпляри діючої техніки. Під вітриною знаходиться велика кількість зразків процесорів, оперативної пам’яті, материнських плат та багато іншого.

Експозиція починається з простих пристосувань для лічби – абаків, їх тут два. Варто зазначити, що цей прилад вперше був використаний у Древньому Вавилоні близько ІІІ тисячоліття до нашої ери.

Також тут можна подивитися на логарифмічні лінійки. Едмунд Гюнтер запропонував нанести на лінійку логарифмічну шкалу і за допомогою двох циркулів виконати операції з приладами. Важливе місце тут відведено таблиці Брадіса – це розробник математичних таблиць, які містять значення квадратів, куба.

Наступний стенд ілюструє історію розвитку механічних обчислювачів. Тут є один з найпростіших обчислювальних пристроїв для додавання і віднімання – «Record», цей калькулятор випустили у 50-х роках, його продавали в місцевих канцелярських магазинах за 18 марок. На вигляд його конструкція дуже цікава і незвичайна. Прилад складається з металу.

Поряд стоять арифмометри «Фелікс» та «Фелікс М» – вони найпоширеніші були в СРСР. Випускали їх в різних модифікаціях. Машина має зручну форму, невеликі розміри, що спрощує роботу при підрахунках.

Три стенди в закладі присвятили історії започаткування калькуляторів і мікро ЕОМ. Перші радянські машини, які випустили у 1971 році швидко завоювали популярність, бо працювали дуже тихо, споживали мало енергії, давали точні і швидкі обчислення. Коли відбулося зниження собівартості, люди почали думати про створення кишенькового розміру, ціна якого була б доступною для всіх споживачів.

В експозиції є цікавий мікрокалькулятор, який створили у 1975 році. Про це навіть писав журнал «Наука і Життя». Цей прилад вміє швидко знаходити квадрат і добувати квадратний корінь, обчислювати логарифми.

У 1977 році в Україні розробили мікросхему, яка породила цілу серію калькуляторів. Більш сучасні прилади вміли перевести градуси в радіани і навпаки, також множити, ділити числа.

В цьому ж році розробили і випустили в продаж перший програмований мікрокалькулятор. Його розробка була справжнім великим кроком вперед. Це був дуже дорогий прилад, який коштував 350 рублів.

Стенд «Носії даних»

Тут представлені різні носії інформації. Особливо увагу привертає перфокарта – носій інформації, який потрібен для виконання в ранніх системах обробки даних. Виготовляли її з цупкого паперу, великої товщини.

Особливе місце тут займає обчислювальна машина МН-7М, вона потрібна для дослідження перехідних процесів і вибору параметрів у системах автоматичного регулювання, що описуються нелінійними рівнями. Вага такої машини складає 150 кілограмів. Саме за нею в свій час працював професор фізико-математичного факультету З.Філер.

Крім того, тут є інтелектуальний термінал, який використовувався як робоча станція учня в комп’ютерних класах багатьох шкіл. Особливий інтерес викликає демонстраційний калькулятор «Програміст» американського виробництва.

Особливо цікава експозиція Hardware до неї увійшли всі апаратні складові комп’ютерів різних років випуску. Деякі згруповані на окремих вітринах з огляду на особливості їх революційного розвитку.