Є велика різниця між змістом історичного факту та тим, як уявляють собі люди цей факт. Добрий приклад – історія першого церковного закладу Кропивницького. В різних документах, таблицях, книгах, літописах говориться про те, що саме Троїцька фортечна церква перша, яка з’явилась в Єлисаветграді. Потрібно лише відкрити історичну літературу, і там все описано. Але на жаль, це твердження неправдиве, адже на момент появи церкви в місті, ще навіть самої його назви не існувало. Датою заснування цієї церкви прийнято вважати 1755 рік. Водночас, саме цей рік вважається роком появи Успенської подільської церкви. Якщо досліджувати різні джерела, то все виявляється складніше. Більш детально про це у нашому матеріалі на сайті kropyvnytskyi-future.
Якою була перша похідна церква?
Перший раз згадали про церкву на території сучасного Кіровограду в 1753 році. Тоді була встановлена похідна біля місця будівництва майбутньої фортеці Єлисавети. Місце її встановлення до сих пір невідоме. Цілком можливо, що церкву могли побудувати в різних місцях одночасно, адже похідна – це мобільна конструкція. Вона має переваги – швидкий монтаж та легке транспортування.
Традиція використання таких церков в той час була як у козаків, так і в армії. Очевидно, церква встановлена російськими військовими, до цього був причетний їхній генерал Іван Глєбов. Так з початком будівництва у 1761 році Дмитрівської фортеці похідну церкву розмістили в центрі фортеці.
Перша подільська церква
В книзі, яка стала головним джерелом історії Кропивницького, в «Историческом очерке..» яку написав перший мер Пашутін, є твердження про те, що Кріпосна Соборна Троїцька церква була збудована в перший раз дерев’яною та похідною.
Першим дослідником нашого краю був Гавриїл. Його роботи також були описані в книзі редакції Пашутіна. Вперше дослідження оприлюднили в 1848 році. В роботі була таблиця, в ній за 1755 рік перший запис присвячений Успенській подільській церкві Єлисаветграда. У списку також була і Троїцька фортечна церква, але з невідомих причин лише четвертою. Він написав, що її перенесли з села Федорівка. Вже в 1903 році, інший священник, Олександрійський краєзнавець Василь Никифоров підтвердив цю інформацію. Зокрема він зазначив, що були майстри, які раніше жили в частині України, яка на той час була Польшею. Їх вигнали звідти, бо не підтримували унію.
В той час почали заселятись задніпровські місця людьми, (тепер Північна частина Кіровоградської області), вони переїхали сюди та займались промислом, будували церкви на вивіз. В документах згадується Федорівка поруч з Глинськом. Тобто це означає, що церкву перенесли до фортеці святої Єлисавети вона була основною на той час. У церковних документах наш Кропивницький називали в 1750 роках Приградською слободою.
Перша фортечна церква на території Кропивницького
Про неї багато говорили, та писали легенд. На думку людей, її історія більш досліджена, але це не так. Історія цього закладу найзаплутаніша. Церкви переводили до Нової Сербії до Слобідського козацького полку, з майном священиками та зберігали їхню назву. Церкву яку перенесли з Федірок і встановили на місці сучасного міськвиконкому, назвали Троїцька. Перша суперечність в тому, що так називали фортечну. Подільська була Успенською.
До початку 1755 року не було ні однієї згадки про те, що був взагалі фортечний заклад богослужіння. У цьому ж році протопопом призначили Іоанна Орловського. Він приїхав в наш край з Казані. У 1752 році він вступив в конфлікт з казанським губернатором. Вже в 1756 році отець влаштувався в прохідній церкві. За 1755 рік є згадки про Троїцьку церкву. Хоча в документах немає інформації, що її розташували саме на території святої фортеці Єлисавети. Відповідно, якщо брати дослідження Наталії Полонської-Василенко, то саме в 1755 році почали будувати кам’яну церкву. Багато сучасних краєзнавців сумніваються в цьому твердженні, саме через те, що вона зазначила, що робота почалась за проектом київського архітектора Баста. Насправді відношення до будування мав архітектор Віст. В Національній бібліотеці імені Вернадського є документи архіву фортеці Єлисавети і деякі факти з ними збігаються.
Вже в 1756 році у Троїцьку церкву направили притч. Багато священнослужителів притчу приїхали з Росії. Для них передбачили великі на ті часи витрати на утримання, усього їх було 13 осіб, інші соборні заклади могли тільки позаздрити. Наступного 1757 року почала розвиток стаціонарна фортечна церква.
В документах зазначається багато важливих фактів, спочатку планували будувати великий кам’яний заклад для божої служби, але чомусь все закінчилось появою дерев’яного будиночка, до якого прилаштували лише маленький купол. Таким чином можна констатувати про те, що для російської верхівки, яка була тісно пов’язана з церквами, важлива поява закладу саме у фортеці святої Єлисавети, яка на той час була адміністративним центром. Причому ще до появи церкви, їй вже дали статус соборної, тобто головної.
Що можливо припустити?
З цієї інформації можна припустити, що статус соборної спочатку дали Троїцькій подільській. Ймовірно саме в ній мали розміститись основні священники. Але сенат наполягав на будівництві соборної церкви у фортеці. Тому Троїцьку перенесли до іншого приміщення – дерев’яного будинку, який був при фортеці. А подільській дали назву Успенська.
Значимість двох закладів того часу була важливою для місцевого населення. Ігор Лиман істрик давно працював над дослідженнями того часу церковних закладів. Він оприлюднив відомості станом на 1776 рік соборна Троїцька церква зі штатом 8 людей мала найменший приход – 13 дворів. У той час Успенський заклад з таким самим штатом мав 225 дворів. Інші церкви міста такі як:
• Грецька.
• Знам’янська.
• Петропавлівська мали тільки 170 дворів.
З цього можна зробити висновок, в питанні вивчення інформації про церкви є багато роботи для дослідників. Але їх робота не повинна обмежуватись одними фактами. Всі дослідження, які проводять, повинні ставити до відома людям, які все ще цитують «Очерк» Пашутіна, він на жаль не повідомляє повноцінно історію нашого міста.
