П’ятниця, 29 Березня, 2024

Про Успенський собор у Єлісаветграді та таємницю його підземель

Як кожне місто з довгою історією, Кропивницький має власні міфи та легенди. Одні з них і справді були основані на реальних подіях, інші – просто вигадки людей. Більш детально про це у нашому матеріалі на сайті kropyvnytskyi-future.

Успенський собор на місці міської ради

На місці, де зараз знаходиться будинок міської ради, колись був розташований великий Успенський собор.

Його почали будувати у 1897 році, а офіційне відкриття відбулося у 1902-му році. 

Гроші на його будування дала родина Івана Красноглазова. Першим священником тут був Карл Павловський – засновник Духовного училища.

Видатні люди, які відвідали Єлисавтеградський Успенський собор

Собор був дуже гарний, постійно привертав до себе увагу місцевих мешканців. 

На початку ХХ століття наше місто відвідала хорова капела Стеценка разом з поетом Павлом Тичиною.

Коли був знайдений щоденник Тичини, то в ньому був опис цього собору. Письменник писав, що заклад був розташований у центрі Єлисаветграда великий, трьохглавий схожий на корабель, мав великий іконостас, багато ікон. 

По датах все збігалося, тобто опис собору Тичина зробив відразу після візиту до міста.

Яка причина закриття собору?

Працював собор до 30-х років ХХ століття. Потім місцева влада прийняла рішення його закрити. У 1949 році місцева влада прийняла рішення підірвати собор і на його місці побудувати міську раду.

Хто займався розробкою плану для будування міської ради?

Розробила проект будівлі міської ради група найкращих архітекторів, яку очолювала зовсім молода 23-х річна дівчина Лідія Крейтор. 

Команді вдалося створити ідеальну споруду. В роботі використали образ грецького храму Парфенон.

Легенда про підземні ходи в Успенському соборі

Легенда пов’язана з цим палацом полягає в тому, що у 1950-х роках коли розбирали після підриву храм, у дворі міської ради знайшли катакомби. Принаймні так, спочатку думали ті робітники, які розбирали завали собору. 

Але виявилось, що це – старовинний некрополь, тобто цвинтар, на якому в давнину ховали видатних митців міста. На цьому некрополі були похоронені архієпископи, а також О. Пашутін (перший мер міста). Пізніше провели ексгумацію.

Завдяки роботі археологів вдалося вияснити, що під центральною площею насправді є великі підвали, в яких раніше люди зберігали харчі та збіжжя.

В радянський час погреби використовували в якості холодильників, де також зберігали збіжжя.

Звідки пішла ця легенда?

Насправді є докази, що на території міськвиконкому був Успенський собор, а позаду нього стояв некрополь.

 На території, яка належала собору стояли лавки, магазини, а пізніше тут розташовувались льодники купця Барського. 

Під Успенським собором у підземеллі зберігали церковний архів, який зник. Люди думали, що ці катакомби ведуть до Інгулу, і почали поширювати цю легенду.

Інші підземні ходи знайдені на двох вулицях міста

Подібна знахідка відбулася на вулиці Руслана Слободянюка, коли будівельники зводили приміщення маслосирбази. Вони також натрапили на підземні ходи. Про цю легенду існує декілька гіпотез.

Перша: підземні ходи вийшли в наслідок роботи шахт, на яких до і після війни видобували буре вугілля.

Друга: це насправді підземні ходи, яким дуже багато років і вони ведуть до правої притоки Інгулу. 

Велика вірогідність того, що їх вирили наші пращури для захисту від набігів татаро-монголів.

Щось подібне тільки створене пізніше, знайшли на Ковалівці. Мова йде про підземний хід під колишнім шкірвендиспансером, що знаходився поруч з Ковалівською церквою. 

Раніше це приміщення належало церкві, тому велика вірогідність, що підземний хід використовували як сховище продуктів та краму. 

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.