Часто так буває, що районний центр в області має не менше значення, ніж сам обласний центр. За 40 кілометрів від Кропивницького розташоване місто Знам’янка, що є тільки районним центром, але й великим залізничним вузлом Кіровоградщини. Скільки захопливих подорожей для мешканців Кіровоградської області (і всієї України) пов’язано саме зі Знам’янським залізничним вокзалом. Вважають, що це місто саме і з’явилося завдяки залізниці. Більше на kropyvnytskyi-future.com.ua.
Як з’явилося місто Знам’янка?
Історія міста Знам’янка розпочинається у кінці ХІХ століття. 8 жовтня 1869 року розпочався рух поїздів від Одеси до Харкова і знадобилася залізнична станція. З серпня 1873 року запрацювала залізнична ділянка Знам’янка-Миколаїв, а у 1875 році поїзди почали ходити до Фастова. В ті роки почало працювати паровозне депо, що потім стало локомотивним. З роками залізнична інфраструктура розвивалася і невеличка залізнична станція стала великим залізничним вузлом.
Навколо міста розкинувся неосяжний Чорний ліс. Це – один з найдавніших і найзагадковіших лісових масивів України, де можна знайти тисячолітні дуби. За часів Другої світової війни Чорний Ліс став центром партизанського руху на Кіровоградщині.
Знам’янка Друга дійсно друга?
Село Знам’янка Друга, що дало назву новій залізничній станції, було засноване у першій половині XVIII століття, тобто, більш ніж на 100 років раніше міста Знам’янка. Згідно з архівними документами відомо, що до 1730 року ця територія належала Російській Імперії й поселень тут не було.
Поселення заснували у 1730 році переселенці із центральних регіонів Росії – є припущення, що це були мешканці села Знаменське Орловської губернії. Таких людей називали старовірами й переслідували за непокору церковним канонам та постановам Петра Першого. Ймовірно, група старовірів спинилася на краю Чорного лісу біля річки Рудки та почали будувати для себе житло.
З тих давніх часів збереглися назви районів (кутків) селища, що добре знають всі його мешканці. Східну частину селища називають Косівка – ця назва утворилася від прізвища Косов, що часто зустрічається у селищі; північно-східна частина селища має назву Кущівка. Ділянку степу, що розташована нам південь від селища, називають Заразним Погостом. Ця назва пов’язана з епідемією чуми у 1813 році, яка була завезена до селища купцями з Одеси.
Є припущення, що старообрядці прибули в ці місця у день церковного свята Знамення Пресвятої Богородиці, тому і назвали місце свого поселення Знаменкою. У 1883 році була заснована церква на честь ікони Божої Матері «Знамення». У зв’язку з цим, можна вважати недоречним знак апострофа в назві села українською, але таке написання склалося історично з радянських часів.
У 1917 році була створена селищна рада. Під час колективізації у 30-х роках у селищі було створено кілька господарств.
Особливості цих населених пунктів
З 1938 року місто Знам’янка та селище Знам’янка Друга отримали свої офіційні назви. У тому ж році селище стало частиною міста.
Є ще одна версія, що пояснює походження назви цього населеного пункту. Згідно одної легенди, назва пов’язана з козацьким військом. Загін козаків відступав під натиском турків і сховався у Чорному лісі. На одній з його галявин вояки закопали знамено свого загону, а самі загинули. Знамено козацького загону надійно збереглося під столітніми деревами й, начебто, згадуючи цей випадок, населений пункт назвали Знам’янкою.
Цікаво, що залізничні колії розділяють Знам’янку Другу на північну та південну частини. Більшість місцевих жителів є залізничниками. До слова, на залізничній станції Знам’янка працюють не тільки знам’янці, але й мешканці навколишніх сіл.
У Знам’янці розташована єдина в області бальнеологічна лікарня, що є унікальним санаторієм широкого профілю.