Мало на землі місць, котрі людина ще не дослідила. І ніби всі найбільші дива планети вже давно описали, проте – інколи зовсім невеликий куточок природи, та ще й у центрі цивілізації, може здивувати людину своєю загадковістю. Степова Україна також може вразити мандрівників водоспадами, пірамідами, глибокими печерами, та водоймами. Ексампей — святі шляхи, таку назву мала територія між Кропивницьким та річкою Синюхою.
Більш детально про історію кладу у нашому матеріалі на сайті kropyvnytskyi-future.
Глодоський скарб
Саме тут у центрі Великої Скіфії, за свідченнями давньогрецького історика Геродота було головне місто скіфів, від якого через всю державу расходились Священні Шляхи. В околицях мальовничого села Рівне Новоукраїнського району біля витоку річки Ексампею, був розташований великий бронзовий казан, що символізував всю міць, велич, непереможність Скіфії
Цю знахідку Геродот відніс до самих більших див світу. Вага споруди була 2 тони, а висота 2,5 м. Виплавили казан із наконечників стріл, їх здало плем’я за наказом царя Арата у 5 ст. до н.е. під час перепису населення. Біля села Глодоси Новоукраїнського району в 60-ті роки місцевий хлопчик і знайшов один з найбагатших скарбів України – Глодоський скарб.
Все, що було знайдено на території нашої області передали до музею історичних коштовностей України на території Києво-Печерської лаври. Підвіски на скроні, нагрудні прикраси, браслети, купа перснів зі справжнього срібла та золота було знайдено на території Кіровоградської області. Все це диво створили майстри мало не півтора тисячоліття тому. Знахідка налічує більше 200 цінних предметів.
Історія знахідки
Історія відкриття цього скарбу датована 9 червня 1961 року. Саме тоді Володя Чухрій ходив до 10 класу Глодоської школи. Повертаючись із поля, де він допомогав батькам сапати буряки, побачив над головою орла, який летів і тримав у дзьобі ховрашка. Хлопець нагнувся, щоб взяти в руки грудку і поцілити в птаха, і несподівано провалився під землю.
Земля обсипалася, і перед його очима наче в казці відкрився скарб, там було багато цінних прикрас, зброї, посуду. Зібравши знахідку до купи, хлопець забрав її додому, батькам не говорив, заховав все на вулиці під діжкою. А в школі вирішив розповісти секрет вчителю. Той порадив написати листа в Кіровоград директору обласного музею. Володя так і зробив, але поки лист йшов, у Глодосах почали розгортатись деякі події.
По селі пішла чутка про скарб, і зрозуміло, що багато людей побігло на берег Сухого Ташлика. Розмови дійшли до дільничного капітана, почали розбиратись. Знахідку у хлопця вилучили та відправили в Київський музей.
Нещодавно в галузі культури започаткували премію «Глодоський скарб» в наш час маршрут до села, де його знайшли потребує розвитку, реклами та вкладення грошей, щоб зацікавити туристів.
