У селі Ясинуватка Кіровоградської області знаходиться унікальна споруда, єдиний на території області панський палац Вінберга. Про нього, повідомляє сайт kropyvnytskyi-future, досить рідко згадується в путівниках.
Місце варте уваги: гарний берег Інгульця, навкруги ліс, поля з височинами. Палац, а точніше те, що від нього залишилося стоїть на ближньому до річки краю села. Це двоповерхова будівля в еклектичному стилі. У його основній частині є 16 кімнат, високі стелі та простора зала, в якій очевидно, проводилися колись банкети та бали. З високої вежі – вона має три поверхи і досить простора відкривається вид на гарні околиці.
Історія палацу
Історія цієї будівлі трохи туманна. У 19 столітті палац належав родині російського штабс-капітана Василя Вінберга, сім’я збудувала його на місці садиби. Палац займав велику площу. Точна дата зведення цього замку невідома. В історичних джерелах пишуть, що 1858 року палац вже був побудований.
Існує легенда, що Вінберг збудував для своєї дружини палац. Єлисавета Аненкова була красунею з України, дочкою поміщика з Талої Балки. Жили Вінберги у Ленінграді, але холодний клімат північної столиці змушував Єлисавету, яка виросла під теплим сонцем, сумувати. І тоді Василь через сильне кохання побудував для неї замок в Ясинуватці. Причому він був точною копією їхнього петербурзького.
Палац в роки більшовицької окупації
Після вигнання панів більшовики відкрили в палаці школу. Потім будівлю переробили на дитячий будинок-інтернат для дітей з особливими потребами. Заклад закрили у 90-х роках, а дітей перевели до іншого закладу.
Жіночий монастир
У 1997 році селищна рада, яка розташована в сусідньому селі Бандурівка віддала будівлю у оренду новоствореному жіночому монастирю. Монастир проіснував тут не довго. Після цього будівля зубожіла, бо за нею ніхто не дивився – зрізали й продали на брухт всі металеві деталі: балкони, ворота.
Пожежа в палаці
У 2004 році тут сталася пожежа, після неї палац перебуває в занедбаному стані. Місцева влада говорить, що відновити будівлю навряд чи вдасться. Під дією вітру, сонця стіни постійно руйнуються і чим далі, тим гірше.
За фотозвітами туристів можна бачити, як будівля заросла чагарником і деревами.
Дослідження краєзнавця Ольги Божко
Жінка багато часу приділила вивченню історії села Ясинуватки. Для своєї роботи вона використовувала архіви. З’ясувалося, що маєток дістався Єлисаветі Вінберг (Аненковій) в спадок від батька, ще до її заміжжя.
В архівах говориться про те, що Єлисавета і її чоловік Василь Вінберг перед революцією в 1917 році проживали в столиці, де у них було багато прибуткових будинків та іншої нерухомості, написана навіть їхня ленінградська адреса.
Ольга говорить, що їй вдалося знайти людину, яка бачила на свої очі цей палац у його найкращі роки розквіту.
Розповідь чоловіка, який жив в палаці
Житель Олександрійщини Микола Білоус прожив у палаці майже 6 років. Чоловік ріс сиротою, і 1962 року його відправили до дитячого будинку, який розміщувався в Ясинуватці в цьому ж палаці. На той час інтернат працював давно, його відкрили відразу після Другої світової війни. В повоєнні роки залишилося багато дітей сиріт.
Микола розповів, що у замку були житлові кімнати, ігрові зали для дітей, кухня. Інтер’єр тоді ще був унікальним – вся підлога вистелена із мозаїки, стіни оформлені дорогою плиткою, на сходах були ковані поручні.
У 1966 році почалася реорганізація цього інтернату, всіх дітей вивезли до Пантаївського інтернату. Микола говорить, дуже шкода, що зараз цей видатний замок перейшов у таке занедбане становище, бо можна було б привести його в гарний стан і запрошувати туристів на екскурсії.
