Субота, 25 Травня, 2024

Маловідомі факти про старий ринок та будівлю Соколовського-Бородіна в Єлисаветграді

З XVI по XIX століття в нашому місті було мало зелені. Причина в тому, що дерева у степовій зоні ростуть погано, їх треба насаджувати й слідкувати за ними. Тож у всі часи міська влада приділяла велику увагу спорудженню парків, садів, бульварів. Деякі існують досі. Від інших збереглися лише спогади. Більше на kropyvnytskyi-future.com.ua.

Бульвар, а після ринок

Один з забутих був Османський бульвар розташований на берегу річки Інгул. Навіть колишній міський голова Пашутін писав у своєму «Історичному нарисі» про те, що бульвар був зведений у 1848 році за наказом графа Остен-Сакена. Назвали бульвар на честь полковника Османа, який брав активну участь в облагородженні бульвару.

У 1848 році цей бульвар був найкращим на той час місцем для людей, влітку в ньому збиралася велика кількість людей. Пашутін пише, що на бульварі облаштували дерев’яну ротонду для танців, облаштували гарні квітники.

Бульвар займав велику територію, на якій зараз знаходиться спортивна школа, факультет педагогічного університету. Інформація про Османський бульвар практично відсутня, тому породила багато легенд про нього. Існує легенда, в якій розповідається, що над створенням бульвару працював архітектор з Парижа – Жорж Осман. Подейкують, що створивши в Єлисаветграді бульвар, Осман поїхав до Парижу й створив там точно такий самий.

Попри всі зручності, які представляв бульвар для містян, у 1860 році всі зелені насадження знищили. Як виявилося, причиною цьому було те, що дерева, заважали проходженню води й льоду в Інгулі.

Від бульвару залишили лише назву. На його місці створили базар, який багато років називали Османський. Покращило цей район будівництво трамвайного депо.

Будинок дворянина

На початку ХІХ століття міська дума переїхала з вул. Пашутінської на сучасну центральну площу. Тоді побудували палац та комплекс будівель Кавалерійського училища, з’явилася вулиця Дворцова.

Але у цей час Єлисаветград розбудовували в інший бік. Дерев’яний міст, який був прокладений через Інгул на Великій Перспективній замінив кам’яний. Біля колишнього Османського бульвару, побудували великий палац. Його засновником є представник дворянства, гласний та мировий суддя – Кирило Соколов-Бородкін. Варто зазначити, що Бородкін був меценатом і громадським діячем. За його сприяння в місті відкрили перший дитячий садок, облаштували нові місця для лікарні.

У 1853 році він звів великого красеня на березі Інгулу. Історики не змогли дізнатися, для кого саме Бородкін будував той палац. Існує певне припущення, що проєктуванням цієї споруди займався архітектор Достоєвський. Коли зводили будинок, архітектор перебував у нашому місті.

Тоді ця будівля була найгарнішою в місті. Яскраво-червоний будинок в стилі ампір, з суворими формами, фронтонами на вікнах виднівся з початку Перспективної вулиці. З вікон палацу відкривалися гарні краєвиди на місто. З вікон, які розташовані в правій частині будинку виднівся парк з ротондами й квітниками, в лівій стороні – базар з рибними лавками, цирульні.

У 1870 році Бородкін за невелику плату здав будівлю в оренду Єлисаветградському окружному суду. З того часу, в ній завжди знаходяться суди – спочатку окружний потім губернський, далі апеляційний.

В приміщенні суду часто любили проводити свята. Цьому підтвердження публікація в газеті «Голос Юга» за 1918 рік. В ній йдеться про те, що в приміщенні окружного суду відбудеться музикальний концерт, де будуть брати участь багато відомі композитори та артисти.

У 1939 році в цій будівлі утворили обласний суд, який працював до окупації німцями міста. З 1944 року після того, як Кіровоградщину звільнили від окупантів, обласний суд відновив роботу. 

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.