Винахідник із Кропивницького вражає своїми знаннями і цілями. Він не лише розробляє корисні і потрібні прилади, а й має широке коло захоплень та займається програмуванням. Усе це про Олександра Шепеля. Він також є розробником пристрою, що має ціль полегшити роботу електриків. Розробник і сам має досвід роботи в обленерго, тож не з чуток знає про певні складні моменти цієї роботи. Більше на сайті kropyvnytskyi-future.
Про винахідника
Олександр Шепель народився неподалік Кропивницького.
Закінчив курс Стенфордського університету CS106 і займався програмуванням цифрових пристроїв. Продовжував займатись так званою hardware-інженерією, працював на радіозаводі, створював пристрої для автоматики.
Згодом активно зайнявся веб-розробкою – створював додатки і сайти.
Ідея винаходу
Працюючи в “Обленерго”, Шепель зіткнувся з проблемою, коли доводиться витрачати багато часу і коштів на пошуки пошкоджень електромережі. Він хотів зробити цей пошук простішим.
Відтак, будучи аспірантом Центральноукраїнського національного технічного університету, він разом з однодумцями об’єднались для виготовлення подібного пристрою. Результатом роботи стало розроблення мікропроцесорного пристрою, що може встановити точні місця пошкоджень на лініях електропередач.
Проєкт переміг на київському хакатоні “Hardware Engineering Hackathon”. Журі без сумнівів обрали саме його переможцем.
Працює за принципом гітари
Олександр Шепель розповідає, що пристрій записує та аналізує електричні сигнали, тож можна провести аналогії з музикою.
Винахідник пропонує уявити, наприклад, гітару. Коли застискаємо різні струни, то, відповідно, отримуємо різні звуки. У техніці це має назву “гармонійний аналіз”. Лінії електропередач теж, за словами Олександра, схожі на струни. Коли там є пошкодження, воно звучить, а ми маємо змогу цей сигнал вивчити і визначити де саме сталося пошкодження на багатокілометровій лінії електропередач, а також його характер. Тож ремонтні бригади електриків не витрачатимуть час на пошуки пошкодження, а вже виїздитимуть у визначене місце для проведення ремонтних робіт.
Олександр Шепель додає, що інші прилади, які є на ринку, не наскільки точні. Є пристрій, який дозволяє визначити номер лінії, на якій сталося пошкодження. Але сама лінія може мати десятки кілометрів завдовжки. І її треба всю проїхати й передивитися.
За словами наукового керівника Шепеля Анатолія Мацуя, пристрій треба вмонтовувати в трансформаторну підстанцію. Туди підводяться всі лінії, і вона визначає обрив.
Головне – знайти правильних людей
Створювати пристрій Шепелю допомагали хлопці, з якими він навчався разом.
Каже, що головне – це знайти правильних людей.
Окрім Олександра Шепеля й професора Анатолія Мацуя, над проєктом працювали також: Олександр Майданик, Іван Рибак і викладач Олександр Сіріков. Їхня команда має назву “Faults Detection”. Під такою назвою вони виступали і на хакатоні в Києві, метою якого є підняття престижу інженерної освіти в Україні та поширення імен вітчизняних розробників. Світ добре знає ім’я Ілона Маска та багатьох інших відомих розробників, в Україні ж необхідне підняття актуальності та важливості подібних розробок.
Скільки витратили на розробку
На розробку та виготовлення пристрою команда витратила тисячі доларів, оскільки під час виготовлення пристрою довелося багато чого спробувати та постійно витрачатись на різні пристрої.
За словами розробників, в Україні складно організувати закритий цикл виробництва, позаяк, деякі необхідні компоненти тут не виготовляють. Проте винахідники все ж хочуть розвивати вітчизняний промисловий комплекс.
