Усім добре відомі установки, які широко використовувались в ході Другої світової війни, що мають назву «Катюша», проте, мало хто знає, що снаряди до них виготовляв уродженець Кіровоградщини – Георгій Еріхович Лангемак. І хоча за життя винахід Лангемака не знайшов гідної оцінки, а авторство на довгі десятиліття було вкраденим, все ж нині його винахід справедливо оцінюють історики й інженери в усьому світі. Саме ж ім’я та історія родини Георгія все ще залишається білою плямою як для кропивничан, так і українців загалом. Детальніше про винахідника читайте далі на kropyvnytskyi-future.com.ua.
Жив у Кропивницькому з того часу, як почав себе усвідомлювати
Майбутній військовий інженер, винахідник реактивних снарядів для «Катюші» народився 21 липня 1898 р. в м. Старобєльську Луганської області в родині викладачів. Хоча сам Лангемак вказував місцем свого народження місто Єлисаветград (нині Кропивницький). Припускають, що це саме тому, що сім’я переїхала в тодішній Єлисаветград вже коли Георгій перебував в усвідомленому віці.
Батько, німець за походженням, Еріх Францевич Лангемак, закінчив Берлінський університет, викладав іноземні мови, мати – швейцарка Марія Костянтинівна. Непохитний у поглядах з дитинства
Георгій навчався у чоловічій гімназії. Батьки хотіли, аби їхні діти, зокрема і Григорій, стали вчителями. Проте, він з дитинства мав власну думку з усіх питань, тож заявив, що обирає собі інший шлях. Звісно, батьки були невдоволені таким рішенням сина, проте саме ці риси характеру допомогли хлопцю досягти великих висот.
Все ж згодом Георгій майже 2 роки пропрацює викладачем грамоти.
Георгій рано залишився без батька, тож турбувались про сім’ю матір і сестра, проводячи приватні уроки російської та французької мов. Хлопець тоді теж підробляв, готуючи майбутніх гімназистів до вступу у різні заклади міста. А ті, хто в нього навчались, впевнено вступали в обрані навчальні заклади.
Після закінчення гімназії, Лангемак навчався на філологічному факультеті Петроградського університету.
Паралельно хлопець має жагу до військової справи, а перебуваючи в Києві, відвідує родину Олени Петерс (Каменєвої). Ще в Єлисаветграді між Оленою та Григорієм спалахнуло перше кохання. А саме її батько, Михайло Миколайович, підтримував мрію хлопця про військову кар’єру.
Мобілізація до армії
У жовтні 1916 року Георгій Лангемак був мобілізований до армії. Перебував у 4-му взводі берегової охорони Фінської затоки.
Після розвалу флоту, хлопець демобілізувався та вступив до історико-філологічного факультету Новоросійського університету в Одесі.
1919 p. вступає до Червоної армії й, як офіцер флоту, призначений командиром батареї 4-го дивізіону артилерії Кронштадтської фортеці.
Під час Кронштадтського повстання Георгія Лангемака заарештували матроси-бунтівники й засудили до розстрілу. Його звільнили лише після придушення заколоту вірними уряду більшовиків військами.
Згодом Георгія зняли з партійного обліку через вінчання в церкві з Оленою Володимирівною Каменєвою.
Арешт і розстріл
Георгій працює в газодинамічній лабораторії. Лангемак розробляв реактивні снаряди РС-82 і РС-132, які вже влітку 1932 р. пройшли успішні випробування на літаках Р-5.
Згодом Лангемак стає головним інженером Реактивного наукового-дослідницького інституту робітничо-селянської Червоної Армії.
Йому надали персональне військове звання «військінженер 1-го рангу».
Він чудово поєднував роботу головного інженера інституту з творчою роботою, керував роботами зі створення наземної, повітряної та морської артилерії.
Проте 1937 року Лангемака заарештували органи НКВС як німецького шпигуна. Арешт відбувся через донос завідувач одного із відділів інституту. Георгія Еріховича Лангемака засудили до розстрілу з конфіскацією всього особистого майна. Через 10 днів вирок виконали. Дружину Георгія, Олену Володимирівну, заслали до Казахстану через її дворянське походження. Доньок подружжя, Анну і Майю, відправили до спецрозподільника. Через два місяці їх бабусі, мамі Олени Володимирівни, вдалось забрати дівчаток.
Надалі керівником Реактивного наукового-дослідницького інституту стає Андрій Григорович Костиков, що присвоїв собі авторство нового типу озброєння, за яке отримав нагороду ще на початку війни, проте після отримання завдання на іншу розробку, не зміг з ним впоратись.
Згодом снаряди Лангемака випробовували в бойових діях, “Катюша” продемонструвала себе ще на початку Великої Вітчизняної війни – 14 липня 1941 року під містом Оршею. Вогонь розніс німецькі війська, що вимушено залишили багато військової техніки.
Визнання після смерті
Ім’я винахідника реабілітували лише наприкінці 1955 року. Саме тоді комісія встановила, що Костиков не брав участі в розробці “Катюші”, проте й авторство Лангемака тоді доведене не було.
Визнання ж прийшло до Лангемака аж у 1991 році. Він також посмертно відзначений званням Героя Соціалістичної праці Указом Президента СРСР Михайла Горбачова.
Також на зворотному боці Місяця є кратер, що має ім’я Георгія Лангемака, а на гімназії імені Т. Г. Шевченка в Кропивницькому можна побачити меморіальну дошку, адже саме в цьому закладі викладали мама і старша сестра винахідника. 2008 року випустили ювілейний конверт із зображенням Лангемака.
