Про історію єлисаветградського транспорту, який курсував містом 100 років тому, написано багато інформації. Якщо її аналізувати, то можна дізнатися, як їздили містяни у справах, на роботу та інші цікаві факти. Більше на kropyvnytskyi-future.com.ua.
Перший трамвай
Найпершим транспортом у Єлисаветграді був трамвай. У 1897 році в місті урочисто відкрили лінію електричного трамвая, який належав електричному товариству. Його очолював Лев Бродський. Перший маршрут пролягав від вокзалу до пивоварного заводу Зельцера. На прокладення комунікацій владі та робітничим знадобилося пів року.
Задля реалізації проєкту міська дума виділила землю для зведення депо на Великій Пермській вулиці. Проте розмови про необхідність громадського транспорту в місті велись багато років.
У 1889 році дворянин Романович, який займався будівництвом трамвайних ліній у Молдові, подав до міської управи пропозицію щодо влаштування в Єлисаветграді кінного трамваю, але дума не відреагувала на його прохання.
Через певний час до думи звернулися інженери Палей та Пастернак. Міська дума все ж вирішила розглянути пропозиції, влаштувала конкурс. В ньому брали участь велика кількість інженерів. Найкращим видався проєкт Пельтиновича, з ним й підписали контракт.
Перші тости та податки
Пальтинович зібрався створювати кінний трамвай. У 1894 році до думи надійшла пропозиція від інженера Лихачова, який пообіцяв побудувати електричний трамвай. Влітку 1895 року підписали контракт з Лихачовим. Але той не виконав своєї обіцянки, передав контракт мільйонеру Бродському, який у міську казну вніс заставу – 7 тисяч рублів.
До будівництва мільйонер приступив восени 1896 року. Закладка машинного приміщення та урочисте гуляння з цього приводу проводили 10 листопада. Колишній міський голова у своєму нарисі описав ці гуляння докладно. На столах були різні страви, лунали тости.
Наступні гуляння з великою кількістю тостів відбулися влітку 1897 року. Тоді трамвай запустили по лінії «Вокзал-Пивзавод». Бродський придбав 4 закритих та 3 відкритих вагони. Вже через 2 роки створили другу лінію за маршрутом Безпопівська-Кримська. Лінії перетиналися, тому містянам було легко пересісти з однієї на другу, за єдиним квитком. Першу лінію продовжили до міського саду. У 1900 році щоденно на лінію виходило вже 12 вагонів.
Мільйонер Бродський вклав в утримання трамвайних ліній багато грошей, але ж і отримував чимало. Про прибутки Єлисаветградського електричного товариства щороку сповіщалося у місцевій газеті «Голос Юга». Так, наприклад, в ній пишуть, що у 1906 році прибуток склав 145 тисяч рублів, на утримання витратили 130 тисяч. Відповідно до договору, перші 10 років існування трамвая в місті, товариство сплачувало податки у міську казну 2% від прибутку, наступні роки – 3%.
Пільговики та пільги
По першій лінії влітку трамвай ходив з 7:00 ранку до 22:00 вечора. Взимку до 21:00 вечора. По другій влітку з 7:00 ранку до 23:00 вечора. Взимку до 20:00 вечора. Квиток за проїзд коштував 4 копійки, якщо на лінії людині було потрібно пересісти, то 9 копійок. Для порівняння: в середньому робітники на заводі отримували 12 рублів зарплату. Тож проїзд коштував дорого.
Щоб люди мали змогу користуватися транспортом, розробили спеціальну систему пільг. Дітям до 5 років дозволялося їздити безплатно. Право безплатного проїзду мали: поліціянти, міські чиновники. Гімназисти, студенти училищ платили за проїзд – 2 копійки. Досить цікаво й те, що на Кущівській лінії в базарні дні тариф за проїзд підвищували, він складав – 5 копійок.
Кінець епосі міського трамвая настав у 1918 році, коли розпочалася громадянська війна. Багато істориків та краєзнавців стверджують, що велику роль в цьому зіграла Маруся Нікіфорова, яка приїздила до міста, переставляла свій бронепоїзд на трамвайні колії, що руйнувало рейки.
