Починаючи з 1850 року в Єлисаветграді вже висвітлювали ліхтарі, які були встановлені на 120 стовпах на трьох центральних вулицях – Великій Перспективній, Великій Пермській та Палацевій. Їхнє облаштування обійшлося владі в 1100 рублів. Вже 1880 року в місті було 500 вуличних ліхтарів. Практично половина міста добре висвітлювалася в темну пору доби. Більше на kropyvnytskyi-future.com.ua.

Перше світло в цирку

Вже навесні 1880 року в місто прибув московський технік, винахідник, кращий інженер з електроосвітлення Петро Яблочков. Він запропонував новий вид послуг для містян – електрику. Місцевий фермер Бенардос сплатив всі витрати. Випробування вирішили провести в приміщенні старого цирку, який був розміщений на вулиці Петрівській.

В одному з номерів «Єлисаветградського вісника» є публікація, в якій повідомляється про те, що відбулася перша вистава в новому цирку при електроосвітленні за системою, яку запропонував Яблочков.

Завдяки цьому зал цирку був переповнений людьми, більшість прийшли подивитися не на саму виставу, а на електроосвітлення. Незважаючи на те, що його дуже швидко обладнали, вдалося все зробити на вищому рівні. 

Тоді величезний натовп, який зібрався на Петрівці, навпроти цирку був вражений блиском і ефектом світла. Один ліхтар був розміщений на даху цирку, другий біля входу. Через тиждень після події освітлення зробили у клубі Громадських зборів (нині центральна площа).

Розвиток електроенергії в місті

Отже, офіційно можна вважати 2 квітня 1880 рік днем народження електроенергії у місті. Незабаром винахід інженера Петра Яблочкова висвітлював майже всі адміністративні установи, ТЦ, навчальні заклади.

Проєкт основної міської електростанції створив інженер Євген Тамм, яку побудували через кілька років після ухвалення проєкту. Працювати інженеру над створенням проєкту прийшлося кілька років, але завдяки наполегливості, йому вдалося зробити унікальну станцію. Знаходилася вона поблизу сучасної площі Богдана Хмельницького. 

Вже в 1909 році до міста прибув представник електроенергетичної фірми з Тамбову маючи на меті перевірити обладнання, яке встановили на міській електростанції. В газеті «Голос Юга» була навіть публікація – звіт про візит представника. В ній сказано, що перевірка пройшла добре, і станція працює без перебоїв.

Вже 1912 року попит на електроенергію в місті був занадто високий. Кожний містянин користувався нею практично цілодобово. Через це одна станція не могла справитися з великим навантаженням. У зв’язку з цією проблемою міський уряд ухвалив рішення про створення проєкту другої електростанції.

Нова станція

Над створенням проєкту другої станції знову працював найкращий в місті інженер Євген Тамм. Спочатку в плани входило встановлення на станції двох дизельних двигунів, а потом ще два. Кожен двигун мав 300 кінських сил. Для приватного освітлення планувалося протягнути 7 ліній протяжністю від 200 до 1200 метрів. Використали для цього дубові стовпи на залізних основах. 

Коли проєкт був готовий Тамм передав його на ухвалення в міську адміністрацію. Офіційно документ розглянули і ухвалили в березні 1912 року. Через кілька років збудували нову електростанцію, яка задовольняла своєю роботою потреби містян.

Електростанції після війни і розрухи

1918-1920 роки видалися складними для міста. Після закінчення війни тут почалося активне відновлення промисловості, електростанція була єдиною із перших об’єктів, які почали працювати.

Вже 1930 року в місті відкрили нову станцію, потужність якої була 12 тис. квт. Крім того, майже 70% вулиць модернізували на 81-й вулиці встановили 2000 нових енергозберігаючих світильників.