Перший трамвай в місті працював на електричній тязі. Міська трамвайна лінія була 4 лінією після Київської, Нижегородської, Катеринославської. Запуск цього транспорту в місті має цікаву історію, про яку буде йти мова нижче. Більше на kropyvnytskyi-future.com.ua.

Проєкт, будівництво депо та запуск 

Перший проєкт був датований 1887 роком. Другий проєкт був відправлений до міської думи на затвердження від місцевого купця П. Алексєєва у 1890 році. Втретє весною 1895 року Лихачов, виконавчий директор Бельгійського трамвайного товариства, відправив клопотання в міську управу розглянути проєкт в якому йшлося про  укладення міськими вулицями лінії електричного трамвая. Весною цього ж року міська влада приймає проєкт, погоджує і підписує з Лихачовим угоду на побудову та використання трамвая на 60 років. 

Вже у серпні Лихачову в місті видали землю для будівництва трамвайного депо на площі Османського базару. Ухвалення проєкту тривало три місяці, і вже у листопаді 1896 року закладали будівлю для трамвая.

Колії почали влаштовувати весною 1897 року. Спочатку лінія була одноколійною з роз’їздами. В одному з Німецьких заводів замовили 4 закритих і 2 відкритих вагони. 

Урочисто 13 липня 1897 року о 4 годині вечора з головної залізниці почав курсувати перший трамвай. 

Маршрут трамвая

Регулярний рух вагонів трамвая був простий, він виходив з вокзалу і робив рейси між нинішніми вулицями Двірцевою, Великою Перспективною, Пермською аж до заводу Зельцера. 

Запуск трамвая добре вплинув на рішення транспортних проблем в місті. Тоді воно бурхливо розвивалося, в ньому був зручний і дешевий зв’язок робітничих і індустріальних районів із діловим центром. 

Правила проїзду

На початку ХХ століття за проїзд люди платили по 10 копійок. Якщо у людини була пересадка з однієї лінії на іншу, то платити потрібно 9 копійок. Діти до 5 років у супроводі батьків, дідусів, бабусь їздили безкоштовно. 

Школярі, учні училищ мали певні скидки, якщо їхали до кінцевої без пересадок, то платили 2 копійки, з пересадкою – 5 копійок. Юнкерів в трамвай не пускали.   

На кожній лінії працювали кондуктори, які слідкували за порядком і брали кошти за проїзд. Вони виглядали досить переконливо майже по-воєнному: спеціальний кашкет, погони, сумка на ремені, в руках тримали рулон квитків. Все це викликало повагу у добропорядних громадян. Трамвайним рухом управляв І. Гуляйбіда. 

Розвиток трамвайної їзди

Всього на лінії було 27 роз’їздів, які дозволяли робити зустрічний рух вагонів за наявності однієї колії. Такі роз’їзди в народі називали «пиріжок». Вони дозволяли курсувати до 1500 вагонів. 

У 1900-х роках будують ще одну лінію Беспоповська-Кущівка, яка перетинала перший маршрут по вулиці Гоголя. Тоді протяжність маршрутів була 12,4 км. Загальна лінія становила 20 км. Дозволена швидкість руху – 10 км на годину. 

У 1915 році міська дума дозволила управлінню трамвая влаштувати другу рейкову колію, починаючи з роз’їзду навпроти будівлі Кавалерійського училища на Двірцевій вулиці.  У 1916 році з’явилася новинка – поява літніх вагонів. 

Єлисаветградський трамвай в Радянському союзі

У 1940 році довжина колій становила 16 км, у депо було близько 30 вагонів, діяла тягова підстанція та один трамвайний парк. Всього діяло 4 маршрути містом. Крім того, місцева влада вирішила розширити трамвайні лінії. 

У 1941 році коли радянські війська відступили, підірвали трамвайну електростанцію, зруйнували господарство. Проте за окупації відновили рух для підвезення робітників на заводи. Після війни були невдалі спроби відновити трамвайний рух. Місцева влада більше не витрачала кошти на відновлення руху. Тому у 1967 році у місті встановили тролейбусну лінію. 

Спогад про старий трамвай

На одній з вулиць міста є нагадування, що колись в Єлисаветграді був власний трамвай, який курсував по вулицях. Велика Пермська вулиця: стоїть дерев’яний старий телефонний стовп, який підтримують трамвайні рейки.